Громадська рада при Держмитслужбі України

За результатами розгляду у Державній митній службі України листа Громадської Ради при Держмитслужбі від 14.07.08 № 21. повідомляємо.

І. На виконання доручення Першого віце-прем'єр-міністра України Турчинова О.В. від 16.05.08 № 32246/14/1-07 Держмитслужбою отримано лист Міністерства юстиції України від 18.06.08 №3881-0-4-08-20, в якому міністерство погодилось з позицією Держмитслужби щодо необхідності приведення діяльності митних брокерів до умов Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73 /Україна приєдналась до міжнародної конвенції Законом України 05.10.06 № 227-V/ (далі - Кіотська конвенція), шляхом розробки власного нормативно-правового акта та самостійного здійснення нагляду та контролю за діяльністю третіх сторін (митних брокерів).

З урахуванням позиції Міністерства юстиції України Держмитслужба розробила та направила на погодження до міністерств та відомств проект наказу "Про затвердження Порядку діяльності митних брокерів та їх представників".

Відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" цей проект наказу офіційно оприлюднено на відомчому сайті Держмитслужби www.customs.gov.ua.

Необхідність приведення норм митного права України до Кіотської конвенції, імплементації в законодавстві України норм законодавства Європейського співтовариства та міжнародних угод, якими регулюються митні відносини між країнами світу, також визначено:

Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною (стаття 51), ратифікованою Законом України від 10.11.94№ 237/94-ВР;

Указом Президента України від 24.10.03 № 1209/2003 "Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України";

Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженою Законом України від 18.03.04 № 1629-IV.

Позиція Держмитслужби з приведення діяльності митних брокерів до Кіотської конвенції, а не до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" також ґрунтується на вимогах Указів Президента України, які митна служба повинна безумовно виконувати, а саме:

від 12.05.05 № 779/2005 "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва";

від 03.09.07 № 816/2007 "Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності", в частині зменшення кількості видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню (на даний час більше 70 видів господарської діяльності підлягають ліцензуванню).

II. Поряд з наведеним, пунктом 61 статті 9 Закону України від 01.06.2000 № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності** визначено, що ліцензуванню підлягає посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника,

Згідно з положеннями Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензійні умови затверджуються на кожний вид господарської діяльності.

Для кожного з видів господарської діяльності, які визначені в статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" повинні бути затверджені окремі спільні накази у законодавчо встановленому порядку.

При цьому вважаємо за доцільне повідомити, що у 2004 році Держмитслужбою спільним наказом з Держкомпідприємництвом від 25.03.04 № 34/212 затверджено ліцензійні умови провадження посередницької діяльності визначеної в пункті 61 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Враховуючи викладене, посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника не є новим видом господарської діяльності відносно якого запроваджено ліцензування.

Ш. Щодо посилання в вищевказаному листі Громадської Ради при Держмитслужбі на главу 27 "Митний агент** розділу V "Митне оформлення" Основ митних законодавств держав - учасниць співдружності незалежних держав, прийнятих рішенням Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав від 10.02.95 (далі - Рішення), повідомляємо.

Рішення підписано Україною із застереженнями, а саме за винятком слів у преамбулі "що не суперечать цим Основам", у зв'язку з цим текст преамбули буде: "Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Основи) визначають принципи правового, економічного й організаційного регулювання митної справи держав - учасниць Співдружності (далі - держави), за якими зберігається право введення інших норм, що не суперечать Основам.".

IV. Стосовно твердження Громадської Ради при Держмитслужбі, що

видані до 16.05.08 свідоцтва про визнання підприємства декларантом є нелегітимними, повідомляємо.

Відповідно до пунктів 1.3 та 4.1 положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затверджений наказом Держмитслужби від 22.07.97 № 340 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.10.97 за №495/2299) (далі - Положення) за видачу та перереєстрацію свідоцтв про визнання підприємства декларантом справлявся збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3.5 Положення визначено, що свідоцтво діє безстроково за умови щорічної перереєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65 "Про ставки митних зборів" (діяла до набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі) за видачу (на термін до одного року) та за перереєстрацію (продовження терміну дії (щорічно) свідоцтва про визнання підприємства декларантом було встановлено відповідний розмір митних зборів, які сплачувались суб'єктами господарювання.

Згідно з пунктом 36 статті 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 36 статті 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", митні збори (до моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі) відносились до доходів загального фонду Державного бюджету України.

При цьому, законодавчими та нормативно-правовими актами України не визначено дій Держмитслужби стосовно повернення/не повернення зарахованих до Держбюджету України митних зборів у зв'язку з набуттям Україною членства у Світовій організації торгівлі, а тому, свідоцтва про визнання підприємства декларантом є чинними до 01.01.09. Станом на 15.05.08 чинними є 1851 свідоцтв.